НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЦУКРОБУРЯКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 Навігація:  
Пошук:     
Українська 
Головна Мапа сайту Написати листа
 Законодавча база
 Карти та довідники
 Цукрові новини з України
 Індекси цін на цукор
 Цукрові новини з СНД
 Світові цукрові новини
 Технічна бібліотека
 Корпоративні новини
 Семінари
 Біопаливо
Дошка оголошень
Пропозиції цукру
 

Агрохолдинг під зрошенням: 100 систем вирішують погоду

Агрохолдинг під зрошенням: 100 систем вирішують погоду

Соя, горох, нут, цукрові буряки — далеко не південні культури. Адже посушливий клімат Півдня України, м'яко кажучи, не найкращий для вирощування цих примхливих рослин. Але всі ці стереотипи зруйнувала «Агро-торгова фірма «Агро-Діло», дочірня структура міжнародного холдингу ED&F Man. Маючи в арсеналі 100 зрошувальних систем, компанія не просто вирощує бобові, зернові та цукровий буряк, а й отримує завидний урожай при аномально високій температурі.

Директор британської «дочки» в Україні Володимир Гусєв розповів про необхідність проведення експерименту в АПК, порахував економіку зрошення та поділився планами «АТФ Агро-Діло» на 2018 рік.

Володимире Олексійовичу, розкажіть про компанію. Скільки зараз землі обробляєте і що вирощуєте?

Зараз «Агро-торгова фірма «Агро-Діло» обробляє 13,4 тис. га у Херсонській та Миколаївській областях. Незважаючи на те, що землі знаходяться на півдні країни, де мало опадів і високі температури, ми вирощуємо пшеницю і ячмінь, сою, кукурудзу, цукрові буряки і соняшник. Також на невеликих експериментальних полях ми пробували вирощувати нут, сорго, горох і гречку. Все це ми можемо собі дозволити завдяки тому, що з 13,4 тис. га у нас 9 тис. га знаходяться під зрошенням. Зі зрошувальними системами ми маємо чітке уявлення про те, які культури можемо вирощувати та отримувати прибуток. А це досить проблематично для нашого регіону, який вважається зоною ризикованого землеробства. Тільки соняшник витримує таку спеку, але в цьому році навіть він вигорів.

З якими показниками вдалося завершити минулий рік?

Цукрові буряки ми зібрали з урожайністю 60 тонн/га, середня урожайність кукурудзи становила 10 тонн/га, пшениця на суходолі дала по 3,7 тонн/га, пшениця на зрошенні — по 5,5 тонн/га. Це дуже незначний результат. Здавалося б, є зрошення і показники урожайності повинні бути дуже хорошими. Проте температура повітря +50°С дає про себе знати. У цьому році температура на поверхні грунту доходила до +70 °С, тому, на жаль, навіть на зрошенні урожай підгорає. 

У структуру компанії також входить Засільській цукровий завод. Вам вдається повністю забезпечити його сировиною, або Ви також працюєте з фермерами?

У нас сучасний завод, і для його забезпечення необхідно 600 тис. тонн цукрових буряків. Ми можемо забезпечити тільки 250 тис. тонн. Решту треба докуповувати. 300 тис. тонн докупити не вдається, але близько 100 тис. тонн компанія купує. Тому завод працює на половину своєї потужності. У цьому році ми везли цукрові буряки вагонами з Львівської області. Якщо ж возити автотранспортом, то максимальна відстань від заводу — 150 км.

Коли Ви його будували, було розуміння, що завод буде недовантажений?

Розуміння було. Але у компанії є стратегія. До 2020 року ми плануємо збільшити земельний банк до 30 тис. га, з яких 20 тис. га повинні бути на Півдні (Миколаїв, Херсон) та 10 тис. га в Центральній частині країни (Черкаська і Вінницька області, Біла Церква — крайня межа).

Ви зараз активно займаєтеся збільшенням земельного банку?

Серйозне розширення земельного банку компанії почалося ще у 2012 році. Землю брали поступово. Хотілося б, щоб збільшення земельного банку проводилося трохи швидше, але ми також хочемо вирощувати цукрові буряки з дотриманням сівозміни. Тому ми і не завантажуємо завод повністю, а сіємо цукрові буряки раз в 4 роки. Крім того, зараз є багато фермерів, які самі ведуть господарство, заробляють гроші і не поспішають прощатися з землею. Правда, наших сусідів трохи лякає мораторій на продаж землі. Деякі з них думають все продати і виїхати. Але все це на рівні розмов, поки що ніхто нічого не продає.

Ваші британські інвестори переживають з цього приводу? Адже у них ринок землі діє вже давно.

Напевно, на пальцях рук можна перерахувати ті країни, у яких земля все ще відкрито не продається. На жаль, Україна в цьому списку. У наших інвесторів є побоювання з цього приводу. Ми розуміємо, що, як тільки відкриється ринок землі, буде хаос. Відразу із-за кордону приїде багато інвесторів з грошима. Компаніям, які просто господарюють на землях і не мають зрошення, буде простіше. Частину землі куплять вони, ще частину — хтось інший, потім сядуть і домовляться. Ми ж вкладаємо в зрошення $3 тис./га. Саму зрошувальну машину можна розібрати і перенести, але комунікації і труби нікуди не дінеш. Тому нам буде складніше, якщо хтось «вклиниться» в наші землі. Але без зрошення ми не зможемо працювати ефективно.

Зараз у вашій компанії є 100 зрошувальних установок, що робить Вас найбільшим клієнтом Valley в Україні. Розкажіть, з чого починалося зрошення в компанії і як дійшли до таких масштабів?

У нашій компанії полив здійснюється з 2012 року. У земельному банку компанії додалися землі, на яких уже були зрошувальні системи. На той момент це були російські «Кубані», українські «Фрегат», американські дощувальні машини Sigma і Valley. Зараз ми працюємо тільки з Valley через перевіреного дистриб'ютора — «Агробудівельний альянс «АСТРА». Перед кожною покупкою машини ми, як будь-яка інша компанія, проводимо тендер. Парадокс, але системи компанії Valley за цінами виходять дешевше, ніж українські «Фрегати».

В принципі, ми розібралися, чому так. Справа в тому, що у компанії «Фрегат» зараз немає нічого свого, у них тільки імпортні комплектуючі машин. Тому виходить така ціна. Але головна перевага Valley — це якісний і швидкий сервіс. Як ви розумієте, на Півдні України вирощувати цукрові буряки великий ризик. Якщо щось трапиться зі зрошувальною системою і її будуть довго ремонтувати, то цукрові буряки просто згорять. Тому 3 роки тому ми вирішили працювати з Valley, і ця співпраця успішно триває.

Вони завжди дбають про клієнтів. Періодично ми просимо їх запропонувати нам якісь ексклюзивні фінансові умови. На деякі поступки вони йдуть, на деякі не йдуть, але вже 3 роки у нас дуже продуктивна співпрацюя. За цей час компанія Valley нас жодного разу не підвела за термінами поставки, а «Агробудівельний альянс «АСТРА» — по сервісу дощувальних машин.

Чи виникали у Вас проблеми зі зрошувальними системами та як швидко реагувала сервісна служба?

Частково проблеми були, але всі вони виникали з вини наших операторів. І навіть в цих випадках компанія Valley оперативно все вирішувала. Максимальний простій системи, який у нас був, — 24 години. Коли машина доходить до межі поля, оператор повинен її зупинити, щоб вона не поїхала далі. Але сталося так, що наш оператор не відключив систему. Вона виїхала за межі поля, прогнулася і трохи зламалася. Тоді сервісні фахівці «АСА «АСТРА» оперативно виїхали, все полагодили.

Єдина проблема, з якою нам постійно доводиться стикатися (і не тільки нам, а всім підприємствам на Півдні), — це поля, де води не вистачає навіть зі зрошувальною системою. Коли на вулиці липень, температура +50, то до полів, розташованих у кінці каналу, вода просто не доходить. По дорозі її використовують на ближніх полях. До того ж зараз у південному регіоні не тільки наша компанія встановлює зрошувальні системи. Цим інтенсивно займаються і місцеві фермери. Думаю, років через 5-6 нам необхідно буде всім збиратися на початку року за одним столом і вирішувати, які саме культури вирощувати під зрошенням. Оскільки є культури, які вимагають більше води.

Опишіть економіку зрошення в цілому. Скільки потрібно вкласти в 1 га?

Наш досвід показує, що для ефективної роботи зрошувальних систем на полях треба вкласти мінімум $2,3 тис./га, максимум — $3 тис./га. Все залежить від того, як далеко розташоване поле від каналу, як далеко потрібно проводити труби і комунікації. Є поля, які розташовані практично біля зрошувальних каналів. Звичайно, там витрати будуть мінімальні. Але є поля, куди треба тягнути труби на відстань в декілька кілометрів. Але за межі $3 тис./га ми поки не вийшли. Хоча, обіцяють, що з початку 2018 року будуть рости ціни на труби. Як буде далі, невідомо.

Ви не плануєте встановити зрошення і на решті 4 тис. га?

Ми б уже давно це зробили, якби мали можливість. Справа в тому, що ці 4 тис. га знаходяться дуже далеко від каналів. Тому, ми намагаємося максимально ефективно використовувати ті площі, на яких вже є зрошувальні мережі. Сьогодні ми одні з перших в Україні почали встановлювати кругові дощувальні машини Valley з приставкою для поливу кутів під назвою Corner. Під час роботи дана система виїжджає і поливає кути, тим самим збільшує площу зрошення при використанні кругових дощувальних машин.

Що залишилося від радянських зрошувальних систем? Наскільки відомо, поруч з Вашими полями розташований смт. Білозірка, де є Інгулецька система.

Так, саме з Інгулецької зрошувальної системи ми беремо воду. Із часів СРСР залишилася тільки невелика кількість поливних машин «Кубань». Також частково збереглися канали, по яких тече вода.

Труби були викопані?

Так. Це зараз встановлюють пластикові труби, а раніше були металеві. Звичайно, за 30 років від металевих труб нічого вже не залишилося. Зараз виробники кажуть, що пластикові труби прослужать 100 років.

Кажуть, зі зрошувальними системами на Херсонщині та Миколаївщині можна збирати по 2 врожая за сезон. Це правда чи тільки популізм чиновників?

Взагалі, ми дуже багато експериментуємо, тестуємо різні культури. У 2016 році, наприклад, ми спробували після збиральної кампанії сіяти сою і соняшник. Але ви ж пам'ятаєте, яка тоді була осінь, тому нічого доброго не вийшло. У 2017 році ми знову спробували сіяти по другому разу соняшник і сою. У підсумку, соняшника зібрали по 1,5 тонн/га, сої — по 1,4 тонн/га.

По сої начебто непоганий результат, але економіка виходить не дуже хорошою. Наш сусід по другому разу посіяв гречку, зібрав по 1,2 тонн/га і задоволений результатом. Ми у 2017 році посіяли всього 20 га гречки. Перший урожай залишили собі на насіння, а в новому році будемо вже експериментувати. Звичайно, ми прагнемо вирощувати по 2 врожаї на рік, але це дуже важко. Дехто каже, що це легко: взяв, посіяв і потім зібрав. Але така схема не працює.

У цьому році ми вперше посіяли нут, який зібрали по 3 тонн/га. Економіка вийшла дуже гарною: з 1 га заробіток близько $1 тис. Тому на 2018 рік ми запланували під нут виділити вже 300 га. Для порівняння: у 2017 році ми сіяли тільки 15 га, щоб навчитися з ним працювати. Адже наші агрономи ще не вирощували цю культуру, а я бачив її тільки на демо-полях. Головна проблема нуту — в Україні немає зареєстрованого для нього гербіциду. Тому, на жаль, культура заростає бур'янами. Але ми вносимо основний гербіцид, який має тривалу дію і дозволяє нуту вирости. А далі вже починають лізти бур'яни.

Які з нішевих культур Ви ще пробували вирощувати?

У 2017 році пробували сорго, але експеримент не вдався через агрономічні помилки.

Ви керуєте агрономічною службою. Скільки землі припадає на одного агронома?

Ми намагаємося дотримуватися норми 2 тис. га на одного агронома. Тому у нас працює 6 агрономів. Структура компанії побудована таким чином, що у нас є 3 блоки. І обов'язкова вимога — керівником блоку повинен бути агроном. Також є молодші агрономи, як ми їх називаємо.

Чи відбувається в компанії заміщення «старої школи» на нову? Ви задоволені молодими фахівцями?

Найстаршому агроному компанії 54 роки, наймолодшому — 24 роки. Зараз є багато наполегливих молодих агрономів, які сперечаються зі старшими, доводять свою точку зору. Старші, звичайно, працюють «по-старому», їх дуже важко переконати спробувати щось нове. Але всі агрономи працюють сумлінно і якісно.

У 2018 року ми обов'язково візьмемо на роботу агронома-дослідника, який буде проводити експерименти. Наука — це велика справа, необхідно весь час прагнути до мінімізації витрат і підвищення ефективності. У 2017 році ми на кожному блоці намагалися проводити дослідження, але в пік сезону в агрономів багато роботи, і на експерименти не завжди вистачає часу. Тому я вважаю, що в компанії повинна бути людина, яка буде займатися виключно дослідженнями, буде все чітко фіксувати, щоб ми мали конкретні результати і бачили, що доцільно робити, а що ні. Особливо зараз, коли в світі ціна на цукор впала на 20%, з технологією треба щось робити, її треба здешевлювати. До цього треба підходити обережно, експериментувати на великих масивах ніхто не буде.

Падіння ціни на цукор підштовхнуло Вас на вирощування нішевих культур?

Ні, це була ініціатива нашої команди. У будь-якому випадку ми повинні дотримуватися сівозміни і сіяти цукрові буряки раз в 4 роки. До того ж, ця культура займає всього 30% полів. Решту 70% також треба чимось засівати. На зернових культурах великих грошей не заробиш, особливо на Півдні. Тому, ми зараз в активному пошуку нових культур. Це і стало причиною наших досліджень. На площі 30 га ми сіяли горох, зібрали по 3,5 тонн/га і дуже задоволені результатом. Зерно залишили собі на насіння і в цьому році плануємо сіяти вже 400 га. Так і формується наш план посіву на 2018 рік.

Які ще у Вас плани на 2018 рік? Чи є потенціал для розширення земельного банку?

На 2018 рік ми вже добрали 1 тис. га. Тобто 13,4 тис. га — це вже з додатковою землею. У зв'язку з тим, що пріоритетною культурою для нашої компанії є цукрові буряки, і всі наші гроші — це виробництво цукру, ціна на який впала, ми призупинили наші амбітні плани по збільшенню земельного банку. Після закінчення нового сезону подивимося, що буде відбуватися з ціною на цукор, які будуть показники урожайності інших культур. Тоді вже наші акціонери будуть приймати рішення. Я впевнений, що земельний банк буде збільшуватися в будь-якому випадку. На скільки га? Це поки невідомо.

У 2016 році «Агро-торгова фірма «Агро-Діло» піддалася рейдерському захопленню. У вас хотіли відібрати урожай льону.

Так, за 2 роки у нас було 2 серйозних конфлікти за землю.

Як дієте в таких випадках? Як захищаєте свої землі?

Ми вже відпрацювали стратегію захисту. Звичайно, це дуже неприємна ситуація, але ми до неї готові. І, в першу чергу, готова наша юридична служба. По-друге, у нас є компанія, яка нас охороняє. І якщо виникне необхідність, вона готова втрутитися фізично. По-третє, ми вже самі готові. Знаєте, як в армії — «підйом-відбій», так і ми натренувалися. Вже знаємо, що в разі захоплення необхідно виїжджати в поля і своєю технікою оточувати територію, не випускати тих, хто приїхав за нашим урожаєм.

Тобто Ви технікою оточуєте рейдерів і не даєте їм виїхати?

Так, не виїде ні машина, ні трактор. У 2017 році під час збирання зерна була спроба прибрати наш ячмінь. Я, не дав зібрати жодного гектару. Це все швидко локалізували. Сподіваюся, на цьому і закінчиться, але дуже сумніваюся, адже район неспокійний.

Це дивно, адже землі у Вашому регіоні не найродючіші.

Так, землі не самі щедрі, але дуже багато хлопців, які сидять і чекають легких грошей, які приїжджають просто на поле, збирають урожай та отримують за свою роботу гроші. Ми — велика компанія з європейськими інвестиціями. Нам вдалося тоді відбитися. Але якби рейдери приїхали до якогось фермера, то було б зібрано до 1 тис. га льону, і ніхто нічого не довів би. На жаль, в наших судах комусь щось доводити — невдячна справа.

Джерело: latifundist.com

До списку новин


 

Останні новини

 
20.04.2018
  Посівна-2018: продовжується посів цукрових буряків
   детальніше...
16.04.2018
  На Гнідавському цукровому заводі вироблятимуть органічне добриво для вапнування грунтів
   детальніше...
12.04.2018
  В Україні розпочато посів цукрових буряків
   детальніше...
12.04.2018
  Баланс попиту і пропозиції цукру в Україні (уточнений станом на 01.04.2018р.)
   детальніше...
11.04.2018
  Ціни на цукор в Україні у березні 2018 року
   детальніше...
11.04.2018
  Cygnet у 2018 році продовує модернізацію цукрового заводу
   детальніше...
05.04.2018
  Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО за березень 2018 року
   детальніше...
 
 

Аналітика

 
24.04.2018
  Білорусь: Експорт та імпорт за січень-лютий 2018 року
   детальніше...
23.04.2018
  Посів цукрових буряків в Білорусі на 23 квітня поточного року
   детальніше...
20.04.2018
  Посів цукрових буряків у Росії на 19 квітня 2018 року
   детальніше...
19.04.2018
  Білорусь: Виробництво цукру за січень-березень 2018 року
   детальніше...
19.04.2018
  Експорт бразильського цукру в Росію і СНД на 17 квітня 2018 року
   детальніше...
19.04.2018
  Казахстан: Імпорт цукру за січень-лютий 2018 року
   детальніше...
 

 

Пресса

 
17.04.2018
  Кубинське виробництво цукру-сирцю знизиться на 30%
   детальніше...
16.04.2018
  Черга суден для завантаження цукром в Бразилії зменшилась на 60% у порівнянні з минулим роком
   детальніше...
11.04.2018
  Посів цукрових буряків у Німеччині та Франції у 2018 році
   детальніше...
10.04.2018
  Ціни на етанол в Бразилії впали в перший тиждень нового сезону
   детальніше...
09.04.2018
  Бразилія запропонувала Китаю ввести квоту на імпорт бразильського цукру за нижчим імпортним митом
   детальніше...
05.04.2018
  Експорт цукру з Мексики зменшився на 8%
   детальніше...
 

Sugar_djornal
 
 Реклама
   
   
© 2017 Copyright ТОВ «Науково-практичний центр цукробурякового виробництва»
Публікацію матеріалів сайту без дозволу адміністратора та посилання на джерело інформації заборонено.
За дозволом звертатися: sugar@sugarr.com.ua