НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЦУКРОБУРЯКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 Навігація:  
Пошук:     
Українська 
Головна Мапа сайту Написати листа
 Законодавча база
 Карти та довідники
 Цукрові новини з України
 Індекси цін на цукор
 Цукрові новини з СНД
 Світові цукрові новини
 Технічна бібліотека
 Корпоративні новини
 Семінари
 Біопаливо
Дошка оголошень
Пропозиції цукру
 

Чому цукру несолодко на ринку?або Як зарубіжний сирець знищує вітчизняного виробника цукру з буряків

Майже всім відомо, що останнім часом, як на ринку цукру, так і в буряковій галузі, почали виникати досить серйозні проблеми. Спеціалісти називають такий стан кризовим, i до деякої мiри, критичним. Далеко не останню роль у вирiшеннi назрілих проблем вітчизняних аграріїв відіграє Національна аcоцiацiя цукровиків України «Укрцукор». Саме тому ми запросили до розмови голову правління асоцiацiї Миколу Миколайовича Ярчука. Йому, як нікому іншому, вiдомi наболiлi проблеми українських цукровиків, перспектива дiяльностi всієї галузі в нових ринкових умовах.

- Миколо Миколайовичу, яка на сьогодні склалася ситуація з виробництвом цукру у державі? Які проблеми вас найбільше бентежать?

- Однією з болючих проблем є те, що не спрацьовує механізм регулювання ринкових відносин у агросекторі. У нас держава повинна виробити чіткі правила гри для всіх – виробника, переробника, споживача.

У цьому виробничому сезонi було запущено лише 70 цукрових заводiв, тодi як того року, в процес переробки вступали 110 пiдприємств. Зараз не працюють 40 цукрових заводів, через відсутність обiгових коштiв вони не змогли закупити необхiднi матерiали, не проавансували буряковиробникiв, щоб потiм отримати сировину. Зупинилися заводи - значить втратили роботу бiльше 40 тисяч працiвникiв. Хiба це не тривожний сигнал для влади, коли в умовах кризи необхiдно боротися за кожне робоче місце? Не кажу вже прo соціальнi наслiдки зупинення пiдприємств. Сьогоднi сировина ще надходить з полiв на заводи. Очiкується заготовити та переробити 13,5 мiльйонів тонн цукрових буряків, із яких буде вироблено цукру щонайменше 1650 тисяч тонн.

Цієї осені у Хмельницькiй, Полтавськiй, Вінницькiй, Черкаськiй областях значно пiдвищилась врожайнiсть цукрових буряків, багато господарств зiбрали по 550-780 центнерів з гектара.

Враховуючи обсяги виробництва цукру в цьому році та перехiдні запаси станом на 1 вересня, обсяг цукру для споживання на внутрiшньому ринку на перiод 2008/ 2009 маркетингового року складе понад 2,5 млн. тонн.

- Тобто, свого цукру у нас вистачає. Чому ж тоді Україна iмпортує цукор-сирець?

- Працiвники бурякового комплексу протягом останнiх рокiв результатами своєї праці доводять, що вони абсолютно спроможнi забезпечувати потребу внутрiшнього ринку в повному обсязi власним цукром, виробленим з бурякових коренів, вирощених на наших полях.

Однак, вiдповiдно до взятих державою зобов’язань в рамках СОТ, з 1 сiчня 2009 року встановлена щорічна тарифна квота на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини в обсязi 260 тисяч тонн за ставкою ввізного мита 2%.

Внаслідок цього iмпортний продукт буде демпiнгувати. Тому наш високоякiсний буряковий цукор не може кoнкурувати з білим цукром, виробленим з тростини. Тi 260 тисяч тонн, передбаченi договорами СОТ з Україною непотрiбнi для українського ринку цукру.

- Днями Мiнагрополiтики оприлюднило офіційні дані про те, що українських виробників цукру витісняють з внутрішнього ринку не тільки далекі імпортери, але й ближні сусіди…

- Починаючи з 2007 року, в Україну безмитно завозиться з Республiки Бiлорусь в режимi вiльної торгiвлi цукор білий, вироблений з цукрової тростини, природна собiвартiсть якого нижче високоякiсного бурякового. При цьому Мiнiстерство економiки без погодження з Мінiстерством аграрної полiтики видає лiцензiї на його iмпорт, незважаючи на те, що Мiнагрополiтики i Мiнiстерство економiки уповноваженi Кабiнетом мiнiстрiв України разом здійснювати заходи щодо регулювання виробництва та реалізації цукру. Є навiть вiдповiдна постанова Уряду.

Мiнекономiки вже видало лiцензiї на iмпорт бiлоруського бiлого цукру (з тростини) в обсязi 98 тисяч тонн. В Україну завезено 60,4 тисячi тонн такого продукту. Це призвело до того, що й так сезонно перенасичений вiтчизняний ринок поповнився імпортним цукром. Тим паче, внаслiдок цих iмпортних поставок українським споживачем було профiнансовано iноземного виробника на десятки мiльйонiв доларiв. До речi, обсяг цукру, який ввозиться в нашу країну, по виданих лiцензiях Мінекономіки не враховується в квоту «А» (граничний обсяг поставок цукру на внутрiшнiй ринок, який щорiчно встановлюється Кабмiном), що грубо порушує чинне законодавство і створює нерiвнi конкурентнi умови для нацiональних виробникiв цукру. За даними Держмитслужби також триває iмпорт в Україну з Прибалтики сумiшi какао з цукром, з яких виробляється та поставляється на внутрішній ринок цукор білий.

- Яким чином можна захистити вітчизняну бурякоцукрову галузь?

- На вiдмiну вiд усiх iнших продовольчих товарів, цiни на цукор не пiдвищуються. Ціни реалізації цукру на внутрішньому ринку не повертають витрат на його виробництво. Витрати на виробництво 1 тонни цукру очікуються в 2008 році – 3500 гривень, в той час як середня оптова цiна складає - 2800 гривень.

На вiдмiну вiд захiдних країн, в нашій країні використовуються цукрозамінники, які заборонені до використання в Європi. А у нас їх беззастережно використовують у харчовiй промисловостi і, що найстрашнiше, – у дитячому харчуваннi. За деякими пiдрахунками замiнники замінюють приблизно до 300 тисяч тонн цукру. У нас нема по сутi технiчних бар”єрiв. Ми змушенi були звернутися до Уряду з проханням розглянути всi проблемнi питання в бурякоцукровiй галузi. В першу чергу треба захищати вітчизняного товаровиробника, надати кредити для завершення переробки цукрових буряків, а також пролонгувати погашення раніше отриманих. Негайно закупити наш буряковий цукор до Аграрного фонду. I як бiльш стратегiчне питання - ми вимагаємо, щоб все–таки була розроблена i прийнята державна програма функцiонування бурякоцукрової галузi. Адже вона є стратегiчною галуззю в аграрному секторi.

Ми повиннi знати: скiльки в Україні потрiбно виробляти цукру, які площi засiвати буряками, скiльки цукрових заводiв повинно працювати, якi соцiальнi гарантiї держава може надати тим пiдприємствам, якi виводяться з ринку.

- Здається що така могутня, бюджетонаповнююча, соцiально зорiентована галузь з сучасними технологіями виробництва стратегічно необхідного державі продукту повинна функціонувати ритмічно та бути рентабельною, а тут весь час якісь перешкоди…

- Ми не відступаємо. Свої пропозицiї й претензiї ми висловили уряду, проiнформували про ситуацiю з цукром на вiтчизняному ринку РНБО, Генеральну прокуратуру. Стратегiчна галузь повинна мати, в першу чергу, державну пiдтримку, таку, як це роблять європейські країни. Скажiмо, як у Францiї, Німеччинi… Кожна з країн ЄС має вiдповiднi квоти виробництва цукру, чiтко дотримується правил гри на ринку, які встановленi державними комiсiями по цукру чи продовольству. І на нашому ринку повинен чітко діяти ланцюжок: виробник-цукровий завод – споживач.

- Чому ж ми у режимi вільної торгiвлi не можемо поїхати у Європу і продати свiй більш якiсний цукор?

- Запитання слушне, враховуючи те, що в Європi тонна цукру коштує одну тисячу євро, ми ж їм свiй буряковий цукор могли б продавати навіть дешевше. Але не вдається. Чому? Тому що там дiють жорсткі квоти на ввіз продуктів, державні нормативи, спрямовані на захист власного товаровиробника. До того ж, є й технiчний захист власного ринку. Дiє система безпеки та якості харчових продуктів (ХАСП), яка чiтко регламентує безпеку продукцiї, щоб та не була шкiдливою для споживача, також функціонує цiла низка нормативiв та параметрiв, якi постiйно контролюються відповідними органами.

Ми ж свiй ринок вiдкрили навстіж. Ви хоч раз бачили етикетку на мiшку або на упаковці цукру, де написано, що вiн виготовлений з тростини? А от на захiдному ринку, якби цукор був виготовлений навіть з сорго – то так i було б записано.

- Чи впроваджується у нас система ХАСП?

- Цукровi заводи ЗАТ «Укрпромiнвест», ТОВ «Астарта-Київ», Група компаній «Укррос», ЗАТ “Західна компанія “Дакор” та інші мають такi мiжнароднi сертифiкати i можуть виходити з своєю продукцiєю на зошнiшнi ринки. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб всі підприємства галузі перейшли на таку систему. Зокрема, аграрними реформами в ЄС передбачено, якщо зменшуються квоти на вирощування цукрових буряків та квоти на виробництво цукру, то за кожну тонну квотового цукру власник отримує по 700 євро і це має вiдбуватися 5 рокiв пiдряд. Держава бере на себе всi витрати в такій ситуації. Та й цiни там не «скачуть», як у нас.

- Чи вистоїть у двобої з iмпортним продуктом наш цукровиробник?

- Вистоїть, якщо Уряд разом з Мiністерством агрополiтики, Міністерством економіки будуть регулювати ринковi процеси, втручатися в них. А зараз так: мінiстерства працюють самі по собi, виробник «вариться у власному соку», а споживач тiльки охає, цiни лiзуть вгору. В усьому свiтi споживач стоїть на першому місцi, а потiм – виробник, i аж згодом – мiнiстерства. У нас тiльки сварка мiж ними - хто головний у цiй iєрархiї.

Природньо Україна приречена виробляти цукор з цукрових бурякiв. Українські виробники завжди зможуть виробляти найдешевший за собiвартiстю цукор з цукрових буряків, порівняно з іншими країнами, враховуючи нашi природньо-клiматичнi умови та потенцiальнi можливостi наших грунтiв.

Хочемо ми чи нi, але рано чи пiзно, прийдемо до виробництва бiоенергоресурсiв. I буряк, як сировина для виробництва біоетанолу, біогазу, біотопочного палива зможе частково забезпечити енергетичний баланс країни.

- Насамкiнець, Миколо Миколайовичу, можете спрогнозувати, якою буде цiна на цукор для звичайного покупця.

- Ми виступаємо за соцiально прийнятну ціну. Цукрова галузь – це бюджетоутворююча галузь, яка, насамперед, забезпечує продовольчу безпеку держави. По сутi, це велика iндустрiя в сiльскiй мiсцевості, яка створює вiдповідну iнфраструктуру, соцiальну сферу.

Звичайно, цiна за один кiлограм цукру повинна вiдшкодовувати витрати на його виробництво. Якщо сьогоднi все дорожчає – нафта, газ, мiнеральнi добрива, засоби обробітку грунту, то звичайно й продукт дорожчатиме. В Європi 1 кг цукру коштує 1 євро. Ми не повинні впадати в крайнощі, бо одна крайнiсть породжує iншу. В умовах фiнансової кризи i скрути нам треба не перегнути палицю з цiною на цей дуже важливий для людей і для держави продукт.

Інтерв’ю взяв Микола КРИСКОВЕЦЬ



До списку новин

 
 Реклама
   
   
© 2017 Copyright ТОВ «Науково-практичний центр цукробурякового виробництва»
Публікацію матеріалів сайту без дозволу адміністратора та посилання на джерело інформації заборонено.
За дозволом звертатися: sugar@sugarr.com.ua