"Сьогодні ціни на цукор знаходяться на екстремально низькому рівні" CEO Astarta Holding Віктор Іванчик

"Сьогодні ціни на цукор знаходяться на екстремально низькому рівні" CEO Astarta Holding Віктор Іванчик

- Наскільки в Україні зараз перспективно займатися виробництвом цукру?

- Моє глибоке переконання: Україна має серйозні глобальні конкурентні переваги для того, щоб займатися виробництвом цукру. Однак цукровим бізнесом, напевно, навіть більшою мірою, ніж в інших галузях, потрібно займатися системно, не чекаючи миттєвої спекулятивної вигоди. Тільки виробники, які вдумливо інвестують в побудову вертикально інтегрованої сировинної схеми, в зниження енергоспоживання, можуть розраховувати на успіх.

- Які основні труднощі відчувають учасники цукрового ринку України?

- Сьогодні ціни на цукор знаходяться на екстремально низькому рівні - багато виробників змушені продавати його значно нижче собівартості. Ціна цукру в Україні набагато нижче, ніж у всіх сусідніх країнах.

- Що необхідно змінити, можливо, на законодавчому рівні, щоб вирішити дану проблему?

- Якраз на цьому складному етапі уряд може підтримати галузь, забезпечивши закупівлі в держрезерв і підтримку експорту.

- Чи очікуєте ви зростання обсягів споживання цукру в Україні в найближчі три-п'ять років?

- За нашими спостереженнями, споживання цукру протягом останніх років залишається стабільним і становить близько 2 млн. тонн на рік. І ми найближчим часом не очікуємо істотних змін. Одночасно змінюється співвідношення споживання цукру промисловими споживачами та приватними домогосподарствами - якщо у 2000 році це співвідношення становило 25% на 75%, то сьогодні це 52% на 48%.

- Як ви оцінюєте шанси України наростити і зміцнити позиції на зовнішніх ринках цукру?

- У найближчій перспективі основним для українських виробників цукру буде внутрішній ринок. Є потенціал у постачанні нашого цукру в деякі країни СНД, Середньої Азії і Близького Сходу. Ми також очікуємо більш активної позиції нашого уряду в переговорах щодо створення зони вільної торгівлі та збільшенню квот на експорт в ЄС. У Росії вже почали активно працювати в цьому напрямку.

- Останнім часом деякі компанії вийшли з цукрового бізнесу. Скільки великих компаній, за вашими оцінками, в кінці кінців залишиться в Україні і яку частку ринку вони будуть займати?

- Ми розуміємо, що консолідація ринку неминуча. Ми бачимо приклади Польщі, де працює чотири компанії, або Росії, де 80% бурякового цукру випускають п'ять компаній. Однак я б вважав за краще говорити не про кількість великих компаній, а про число ефективних, тобто тих, хто здатний забезпечити мінімальну собівартість виробленого цукру. А це означає побудова вертикальної інтеграції у виробництві, залучення значних інвестиції, впровадження стандартів продовольчої безпеки та випуск якісної продукції, конкурентоспроможної як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.