НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЦУКРОБУРЯКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 Навігація:  
Пошук:     
Українська 
Головна Мапа сайту Написати листа
 Законодавча база
 Карти та довідники
 Цукрові новини з України
 Індекси цін на цукор
 Цукрові новини з СНД
 Світові цукрові новини
 Технічна бібліотека
 Корпоративні новини
 Семінари
 Біопаливо
Дошка оголошень
Пропозиції цукру
 

З чого вироблений білоруський цукор

З чого вироблений білоруський цукор

У продовольчих магазинах (Білорусії) останнім часом з'явився вироблений в 2009 році цукор, на якому не вказано, з якої сировини він виготовлений — з цукрових буряків чи з цукрової тростини. Чим відрізняється цукор залежно від сировини, і що ми їмо, розбирався кореспондент «Завтра твоей страны».

Товарознавці (Білоруських) магазинів не можуть сказати, з чого вироблений продукт.

— Раніше в товарних накладних вказувалося, що цукор виготовлений з цукрового буряків. Тепер просто пишуть: «цукор-пісок». А яка різниця? Продукція відповідає ДСТУ, — підкреслили в одному з мінських універсамів.

Цукор, який щодня купують жителі Білорусі, дійсно відповідає міждержавному ДСТУ 21-94 «Цукор-пісок. Технічні умови», розробленому Українським науково-дослідним інститутом цукрової промисловості (УкрНДІЦП), прийнятому Міждержавною Радою із стандартизації, метрології і сертифікації 21 жовтня 1994 р. і введеному в дію 1 січня 1996 р. За прийняття цього стандарту проголосували представники Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Російської Федерації, Узбекистану, України і Білорусії.

Документом, зокрема, визначено, що «сировиною для виробництва цукру-піску являються цукрові буряки по ДСТУ 17421 або цукор-сирець за технічними умовами контракту». При цьому масова частка сахарози (у перерахунку на суху речовину) в цукрі-піску повинна складати не менше 99,75%, незалежно від того, з якої сировини виготовлений цей продукт. І в документі ні слова не сказано про те, що на упаковці необхідно позначати, з якої сировини виготовлений цукор-пісок. Отже, діючий ДСТУ 21-94, дійсно ніхто не порушував.

За словами фахівців, на смак неможливого відрізнити тростинний цукор від бурякового.

— Відмінності між двома продуктами знаходяться в межах 0,25%. При цьому, якщо в тростинному цукрі може переважати крохмаль, то в буряковому — мінеральні солі. Всі розмови про те, що той або інший цукор кращий або гірший, більш менш солодкий — всього лише дозвільні вигадки. Цукор тростинний від бурякового можна відрізнити тільки лабораторним методом, — підкреслює фахівець одного з білоруських цукрових заводів.

І все-таки споживачеві непогано було б знати, що він купує. До речі, в білоруських магазинах продається тростинний цукор з Німеччини. На коробках з цим продуктом написано не  лише, з чого він виготовлений, але і де купувалася сировина.

Що ж до білоруського тростинного цукру, то його реалізації на внутрішньому ринку відповідно до указу президента № 78 від 11 лютого 2008 р. не допускається, і вся продукція повинна поставлятися на експорт. І, можливо, не виникло б питання, що ж ми насправді їмо, якби на упаковці було позначено, з якої сировини виготовлений цукор. Чи на внутрішній ринок все-таки поставляється тростинний цукор?

До речі, ціна на білоруський цукор, незалежно від того, з якої сировини він виготовлений, однакова і встановлюється Мінекономіки. Виробник не може її ні підвищити, ні знизити.

У Білорусі чотири підприємства випускають цукор-пісок. За словами фахівців, продукція виробляється по європейських технологіях, і якість цукру висока, незалежно від сировини.

— Існує помилка, що тростинний цукор вигідніший у виробництві для білоруських підприємств, ніж буряковий, — розповідає представник одного з підприємств. — Але якщо порахувати то цукор з тростини — задоволення не з дешевих. Цукор-сирець купується в Бразилії, звідти його треба привезти до Риги або Клайпеди, вивантажити, навантажити у вагони і привезти до Білорусії. З урахуванням переробки 1 тонна цукру обійдеться залежно від ціни на біржі приблизно 600-700 доларів, тоді як собівартість бурякового цукру — в межах 500 доларів за тонну.

Чому у такому разі ввозять цукор-сирець, якщо продукція, вироблена з нього вище за собівартістю? Тільки для того, щоб поставляти на експорт і одержувати валюту? На думку експертів «Завтра твоей страны», частково для цього, а частково і для того, щоб завантажити потужності підприємств цукрової галузі.

— Заводи переробляють цукрові буряки близько ста днів в рік, це сезонні підприємства, — сказав один з експертів. — Що людям робити в решту часу року? До того ж підприємства можуть просто розгубити своїх фахівців. З іншого боку, якщо завод стоїть, накопичуються постійні витрати, і вони у результаті ляжуть на собівартість бурякового цукру. Отже, сирець треба купувати.

 


Джерело: isco-i.

До списку новин

Sugar_djornal
 
 Реклама
   
   
© 2017 Copyright ТОВ «Науково-практичний центр цукробурякового виробництва»
Публікацію матеріалів сайту без дозволу адміністратора та посилання на джерело інформації заборонено.
За дозволом звертатися: sugar@sugarr.com.ua